Кандидат філологічних наук Олександр Скопненко відповідає на запитання читачів.
Ольга з Києва цікавиться: “Що не так зі словом русизм? Чому все частіше в текстах використовують терміни росіянізм, росіїзм?“
Слово русизм запозичене з російської мови, у якій немає послідовного розрізнення значень “російський” і “руський”.
Натомість в українській мові не варто плутати прикметники руський (похідний від іменника Русь) та російський (утворення від Росія).
Тому, щоб уникнути такої неоднозначності, запозичення з російської мови багато мовознавців радять називати росіїзмом або росіянізмом.
Скажімо, лінгвісти Василь Німчук та Орест Ткаченко у своїх розвідках послідовно вживають саме ці слова.
Віктор Мойсієнко пропонує кардинальне розрізнення згаданих одиниць: “Росіїзм – запозичення з російської мови. Русизм – запозичення з давньоруської мови періоду Русі та руської періоду Великого князівства Литовського до інших мов”.
Енциклопедія “Українська мова” (2007) подає росіянізм як синонім до слова русизм. Найбільший академічний “Російсько-український словник” у 4 томах (2013) до російського іменника русизм на першому місці наводить український відповідник росіянізм, на другому – русизм (у супроводі ремарки “рідше”).
2015 р. під час роботи Міжнародної наукової конференції “Походження й розвиток української мови та її говорів” у Житомирі дослідники з різних мовознавчих осередків країни ухвалили рішення віддавати перевагу саме термінам росіїзм і росіянізм.