Скарбниця

Скарбни́ця — 1. Урядова установа, яка володіє державними коштами, державним майном. Державна скарбниця інколи називається казно́ю (з половецької: kazna «скарбниця»). Також — місце або приміщення для зберігання скарбів, коштовностей, грошей; переносно — власне скарби, кошти, гроші.У широкому значенні: місце зосередження яких-небудь цінностей — природних, культурних, духовних тощо. Особа, відповідальна за ведення скарбниці, називається скарбник. 

2. Місце, приміщення, де зберігаються скарби.

3. Місце зосередження яких-небудь природних цінностей.

4. Сукупність культурних та духовних цінностей, створених людиною.

Державна скарбниця України — структурна одиниця Національного банку України, покликана нагромаджувати і зберігати запаси коштовних металів та інших коштовностей, здійснювати з ними відповідні операції для примноження золотовалютних резервів Національного банку України. 

Психопатія

Існують люди, у яких немає совісті, вони не в змозі відчувати почуття співпереживання, правда для них не абсолют – а та інформація, оприлюднення якої вигідне в даний конкретний момент. Причому, такі люди можуть бути дуже привабливими і мати неабиякий інтелект.

Психологи називають їх психопатами або соціопатами і оцінюють, що в будь-якому суспільстві їх не більше 5%. Такими типажами зацікавилися ще стародавні греки. Філософ Теопрастус у III столітті до нашої ери писав про «нечистоплотну людину», яка позичає гроші і не віддає, бреше і шахраює.

Сучасний опис психопата з'явився у книзі «Маска нормальності» американського лікаря Гірві Кліклі в 1941 році. Його він описав як людину з розвиненим інтелектом, але бідністю емоцій, який зовсім не зважає на те, як його дії позначяться на інших людях. Такі люди, пише Кліклі, просто не в змозі зрозуміти багато почуттів, які відчувають інші люди, адже їм самим ці емоції чужі.

Стратегічна комунікаційна кампанія

Стратегічна комунікаційна кампанія (strategic communications campaign) – це наперед спланована система заходів, спрямована на зміну мислення й поведінки цільової групи. Характерними ознаками стратегічної комунікаційної кампанії (СКК) є масштабність, чітка внутрішня організованість і домінування інформаційних засобів.

Важливо, що СКК завжди здійснюється приховано, тому реалізовані в рамках кампанії акції виглядають іззовні як випадкові або природні процеси. Наприклад, кампанія з усунення від президентства Дональда Трампа – СКК «Байден-20» – виглядала як «пандемія» і стихійні бунти проти білого расизму (до чорного расизму не було жодних претензій).

Стратегічна кампанія зазвичай триває близько одного року, має точний план і розписаний бюджет для досягнення кінцевої мети.

Реднеки

Ре́днек (англ. rednecks — «червоношиї») — жаргонна назва білих фермерів, мешканців сільської глибинки США, спочатку переважно півдня, а потім і місцевості при гірській системі Аппалачі. Приблизно відповідає українському «селюк», «трудар», але також може застосовуватися як лайливе слово на зразок «жлоб», «бидло», «рагуля» та як горда самоназва.

Термін вживався стосовно різних груп людей в різні часи. В Америці зазвичай так називають білих жителів сільської місцевості. Загалом походження терміна пов'язано з тим, що при щоденних сільськогосподарських роботах під палючим сонцем людина зі світлою шкірою набуває характерного червоного опіку задньої частини шиї (red neck — червона шия). Подібні терміни є в Україні — «колгоспна засмага», «засмага тракториста».

Словесні ярлики

Словесні ярлики — шаблонні, поверхневі і упереджені визначення без об’єктивної оцінки. Ярлики виникають на основі соціальних міфів і вульгарних звичних уявлень. 

Словесні ярлики є лексичною (рідше фразеологічною) одиницею мови, що виконує пейоративну, зневажливу функцію.

Словесні ярлики застосовують у політичному дискурсі як засіб мовного тиску на опонентів. Під мовним впливом ми розуміємо вплив, який надається на когось, щось. за допомогою мови (мовної дії), функціональний варіант мовної поведінки, основна мета якого - вплинути на співрозмовника (одинокового або колективного), скоригувати його ставлення до тих чи інших явищ, подій, фактів, персон і т.д.

Словесні ярлики є засобом мовного впливу соціально орієнтованого спілкування, що передбачає зміну в соціальній структурі суспільства або стимулювання прямих соціальних дій через вплив на психіку членів даної соціальної групи або суспільства в цілому.

Російськомовні громадяни

Словосполука «російськомовні громадяни» є виразом зі сфери політичної риторики, що перейшов у побутове використання, проте йому бракує не тільки юридичної, а й семантичної визначеності - таке визначення дав Конституційний суд України у своєму рішенні від 14 липня 2021 року.

Конституційний суд також зазначив, що виокремити «російськомовних громадян» України як соціально-демографічну групу неможливо. 

На думку Конституційного суду, слід брати до уваги те, що штучне творення в Україні «російськомовних громадян» є результатом тривалої політики зросійщення не тільки етнічних українців, а й представників різних національних меншин.

Хоча юридично термін «російськомовний громадянин» ніде не закріплений, словосполука така все ж тепер існує.

Мовний омбудсмен важає, що в Україні немає такого поняття «російськомовність» - цей маркер, був запроваджений російською ідеологією.

Директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко на засіданні Конституційного суду розповів, що першим поняття "російськомовне населення" використав міністр закордонних справ СРСР Андрій Козирєв у 1989 році.

Консенсус

КОНСЕНСУС (лат. consensus - згода, одностайність) - поняття практичної філософії, яке на відміну від конфлікту передбачає досягнення балансу інтересів в суспільстві на ґрунті всезагального порозуміння щодо основних цінностей та етичних норм. К. є фундаментальним поняттям комунікативної філософії (Апель, Габермас, Кульман та ін.), в якій на відміну від теорій відповідності, або відображення, постає критерієм істини стверджувальних висловлювань та легітимації (обґрунтування) належнісних висловлювань. 

Розрізняється істинний (раціональний) та хибний К. За умов істинного К., концепт якого є подальшим розвитком Кантового принципу універсалізації, критерієм істини та загальнозначущості етичних норм постає порозуміння не емпіричних, а принципово усіх можливих розумних, тобто здатних до аргументації, суб’єктів. В останньому випадку порозуміння досягається на основі “ невимушеного примусу найвагомішого аргументу” (ідеальний дискурс) (Габермас). Хибний К. базується на нерефлексованій підміні комунікативної раціональності стратегічною раціональністю (цілераціональністю). Він пов’язується з ідеологічною або догматичною системою цінностей. Поняття хибного К. є реконструкцією на ґрунті комунікативної парадигми поняття хибної свідомості Маркса.

Див. також:

• Стратегия Win-Win в переговорах
• Медіація