26.04.24

Стрімінг та стрімінгові платформи

Стрімінг - це потокове онлайн-мовлення. 

З англійської мови слово stream перекладається як "ручей, потік", що повністю відображає суть стрімінгу - потокового мовлення. Стрімер – це ведучий прямих ефірів, де мовлення ведеться не на ТБ чи радіо, а в Інтернеті. Стрімерами називають також авторів відеоблогів у жанрі музики, кулінарії, подорожей, розпакування та інших напрямах.

До стрімінгових мультимедіа відносять музику, відео та інформацію, які користувач отримує безперервно від потокового провайдера мовлення. Більшість ринку стрімінгу відноситься до сегменту кіберспорту, тут геймери показують в режимі онлайн, як вони проходять ігри.

22.04.24

Політичні технології

Політичні технології (грец. techne — мистецтво, майстерність) — сукупність методів і систем послідовних дій, спрямованих на досягнення необхідного політичного результату.

Політичні технології – це сукупність прийомів, методів, способів, процедур, які використовують суб’єкти політичної діяльності (особистості, політичні і суспільні групи, політичні партії, громадські об’єднання, групи тиску тощо). Аналіз політичної діяльності, її особливостей засвідчує, що політичні технології застосовуються для досягнення мети в політичній боротьбі не лише як певні засоби і методи, але й відповідні системи, що будуються і базуються на певних управлінських ідеологіях залежно від цілей, які ставили перед собою суб’єкти політики, а також від їх природи.

Політичні технології існують у кількох видах, а саме: розробка і ухвалення певних політичних проектів і рішень; реалізація політичних рішень; технології формування політичної влади; виборчі технології; технології організації діяльності політичних партій, організацій, об’єднань; технології формування громадянської свідомості, політичної культури; технології формування громадської думки; технології узгодження суспільних інтересів; технології розв’язання політичних конфліктів тощо.

17.04.24

Хабар

Хабар — матеріальні цінності, що приймаються посадовою особою (хабарник) (предмети, гроші, послуги, інша майнова вигода) за дії або бездіяльність в інтересах хабародавця або третьої особи, які посадова особа має право або зобов'язана вчинити, з метою прискорити вирішення питання або вирішити його в позитивному ключі, або за вчинення незаконних дій, тобто дій або бездіяльності, які ця особа не може або не повинна вчинити через закон або своє службове становище.

ХАБАР, а, ч. Гроші або речі, що даються службовій особі як підкуп, плата за які-небудь злочинні, незаконні дії в інтересах того, хто їх дає. Давидів кривдник напував сільських суддів горілкою, давав, де треба, хабарів, і тії судді скрутили всю справу (Гр., II, 1963, 450); Не одного він спровадив під арешт тільки для того, щоб потім, домігшись звільнення, одержати від родичів величезний хабар у вигляді коштовних речей (Хижняк, Тамара, 1959, 152); У натовпі панувало збудження.. Хтось закинув Безхатькові, що він, бувши старостою, брав хабарі (Юхвід, Оля, 1959, 300); // Побори, що їх збирали з підлеглих або залежних людей представники влади. Їздив [Юруш] на дорогих баских конях та брав хабарі з усіх двірських (Н.-Лев., III, 1956, 299); Дяки.. були люди незнатного походження, які жили на царському утриманні та з хабарів (Іст. СРСР, І, 1956, 177).

хабар — (давання чогось комусь у виді підкупу) розм. калим, могорич, підношення, ірон. мзда. ХАБАРНИК, хапун, хапуга, дерун, здирник.

хабар — (рос. взятка) гроші або матеріальні цінності, що передаються посадовій особі як підкуп чи оплата дій, що карається законом.

хабар — підкуп, плата службовій особі за які-небудь злочинні, незаконні дії в інтересах того, хто її дає. Той хто передає хабар - також здійснює злочин. Хабар — це дохід отриманий у незаконний спосіб.

Хаба́р  — гроші або інші матеріально цінні речі, які передаються посадовій особі для її стимулювання діяти в інтересах особи, що передає його, або в інтересах третіх осіб. Дії з передачі і прийняття хабаря в Україні та інших країнах, протизаконні й підпадають під дію Кримінального кодексу і низки інших, закріплених законодавчо, засад іноземного права. Однак в Україні це явище є загальнорозповсюдженим і більшість громадян дає хабарі.  

Хабар — прийнята посадовою особою майнова вигода за виконання або невиконання дій на користь того хто дав хабар.

04.04.24

Евфонія

Евфонія (милозвучність) – це уникання складного для вимови нагромадження звуків. Милозвучності української мови сприяє чергування окремих голосних і приголосних звуків, спрощення в групах приголосних, рухливе інтонування та наголошування, використання паралельних форм слів тощо.

Однією з позитивних і, водночас, визначальних ознак мовлення є його евфонія, милозвучність (грец. eophonia, від eu — добре і phone — звук). Ця якість мовлення досягається певними мовними засобами, переважно лексичними і фонетичними. Винятково важливими й прямими елементами мовленнєвої евфонії є евфемізми — слова чи сполучення слів, якими замінюють точні назви з негативним, непристойним чи неприємним емоційним забарвленням, напр.: нерозумний замість дурний; акція замість убивство; вона у делікатному стані, не сама, готується стати матір'ю замість звичного вона вагітна; хірургічне втручання замість операція; не вигадуйте, не кажіть неправду замість не брешіть тощо.

Популярні статті