Совкодрочери

Совкодрочери - зневажливий сленговий вислів, яким характеризують людей, що палко ностальгують за радянським минулим (СРСР). Цей термін часто використовується для критики тих, хто ідеалізує той час і прагне повернути радянські порядки, ігноруючи або виправдовуючи злочини, дефіцит та тоталітаризм/

Умовно таких людей можна розділити на дві категорії:

• Старше покоління: Люди, які плутають власну молодість та приємні спогади про безтурботні роки життя з об'єктивними реаліями існування тоталітарної держави.
• Молодь: Люди, які не жили за часів СРСР, але формують свої уявлення про нього з ідеалізованих радянських фільмів, міфів про «ковбасу по 2.20» та пропагандистських наративів. 

Зазвичай це явище пов'язують із психологічною втечею від сучасних реалій і "повернення молодості", небажанням брати відповідальність за власне життя та впливом політичних маніпуляцій. Бажання відродити «совок» часто критикується як ознака застарілого світогляду та схильності до авторитаризму.

Жидобільшовизм

Жидобільшови́зм (англ. Jewish Bolshevism, нім. jüdischer Bolschewismus, чеськ. Židobolševismus) — ідеологічне кліше, що виникло у білогвардійської еміграції для особливого підкреслення єврейської складової в російському комуністичному русі і який широко використовувала німецька влада та місцеве населення на окупованій території СРСР для позначення політичного устрою Радянського Союзу. Вони стверджували, що ідеї комунізму є справою рук євреїв з метою підкорити світ своїй владі. Підставою для такого твердження стало те, що значна частина теоретиків марксизму, а також лідерів російського більшовизму були за національністю жидами. Уявлення про жидобільшовизм часто поєднувалися з теорією жидомасонської змови. В міжвоєнній Польщі для цього стереотипу використовували термін "жидокомуна".

Побєдобєсіє

«Побєдобєсіє» або «побідобісся» (рос. «победобесие») — інтернет-мем, узагальнювальна назва гіпертрофованої «переможної» істерії, «культу Перемоги» в путінській Росії. Це вислів російського православного протоієрея Мітрофанова, який зазначив, що «Культ Великої перемоги» — «побєдобєсіє» — спрямований на мілітаризацію свідомості, самовідданість народу ідеї «російського світу», згуртовуванню населення навколо національного лідера. Через влучність вислову, слово почало використовуватися як інтернет-мем.

Українцями та іншими цивілізованими народами «культ великої перемоги» розцінюється як наруга над пам'яттю загиблих у радянсько-німецькій війні та позиціонується як механізм створення сучасної російської агресивної ідентичності, спрямованої на відродження і утримання впливу РФ на пострадянському просторі. Ідеалізація «священної війни» перетворює трагедію на культ.

Міф «Великої Перемоги» продовжує виконувати функцію генератора і ретранслятора імпершовіністських ідеологем, оскільки в російськосвітному дискурсі так звана «Велика Перемога» завершилася тим, що під контролем російських більшовиків опинилася половина Європи, і розпочався сорокарічний період конфронтації між наддержавами (Холодна війна).

Агровольтаїка

Агровольтаїка — спільне використання земель для сонячної енергетики та сільського господарства. 

Сонячні панелі встановлюються на пасовищах, що дозволяє одночасно виробляти чисту електроенергію та використовувати землю для випасу худоби (овець або великої рогатої худоби). 

Переваги для тварин: Тварини отримують природний тінь від панелей, що захищає їх від перегріву, а також зберігається вологість ґрунту.  

Економічна вигода: Власники землі можуть отримувати дохід як від виробництва електроенергії, так і від оренди землі під випас, що часто перевищує дохід від традиційного землеробства.

The Las Rozas solar park near Seville, Spain. 

Альтернативна аналітика

Альтернативна аналітика — це методи збору та інтерпретації даних, які відрізняються від традиційних підходів, пропонуючи вищу конфіденційність, простоту або фокус на прихованих показниках. Це включає інструменти веб-аналітики без cookie, нетрадиційні методи аналізу стейкхолдерів та інтелектуальні центри (think tanks), що пропонують виважений погляд на сучасні виклики.

Альтернативна аналітика досліджень являє собою методи, інструменти та метрики, які використовуються як альтернатива або доповнення до традиційних підходів (наприклад, класична статистика, імпакт-фактори або стандартні веб-аналітичні системи) для більш глибокого або специфічного розуміння даних. 

• Аналітичні підходи та дослідження:
  • Аналіз стейкхолдерів: Альтернативна технологія, що дозволяє уникнути провалу проектів через раннє залучення.
  • Економічна та політична аналітика: Центри, такі як «Консервативна Платформа», розробляють рекомендації для економіки та безпеки як альтернативу популізму.
  • Статистичні гіпотези: Використання альтернативних гіпотез для перевірки достовірності досліджень.
• Галузева аналітика:
  • Оборонна галузь: Розробка альтернативних стратегій аналітичними центрами (think tanks).

Ці методи забезпечують виважений погляд на сучасні виклики, орієнтуючись на реальні дані без надмірної складності.

«Пожежний шланг брехні» (Firehose of falsehood)

«Пожежний шланг брехні» (Firehose of falsehood) — це метод пропаганди, який полягає у швидкому, безперервному поширенні великих обсягів брехні та фейків через безліч каналів (ЗМІ, соцмережі, боти). Ця модель не прагне переконати, а намагається створити інформаційний шум, заплутати аудиторію, дискредитувати правду та викликати апатію.

Ключові характеристики методу:

• Висока швидкість та гучність: Повідомлення вистрілюють безперервно, не залишаючи часу на аналіз.
• Відсутність послідовності: Фейки можуть суперечити один одному; головне — емоційний вплив, а не логіка.
• Велика кількість каналів: Одночасне вкидання через соціальні мережі, новини, тролів та ботоферми.
• Емоційні тригери: Використання чутливих тем (війна, діти, загрози) для деморалізації.

Ця техніка активно використовується російською пропагандою, зокрема під час анексії Криму у 2014 році та повномасштабного вторгнення в Україну, для дискредитації ЗСУ та влади. 

 

ДОНЦОВ, Дмитро Іванович

ДОНЦОВ, Дмитро Іванович (1883, поблизу Мелітополя - 1973) - укр. філософ, літератор, політик та історіограф, фундатор інтегрального націоналізму. 
Фах правника здобув у Петербурзькому ун-ті (1907). Студентом розпочав інтенсивну політичну діяльність, 1905 р. вступив до Української соціал-демократичної робітничої партії. Після арешту (1908) емігрував до Австро-Угорщини, де студіював право у Віденському ун-ті. 

У 1913 р. пориває з соціалістичними ідеями, відмежувавшись на 2-му конгресі 
студентів від УСДРП і засуджуючи все ще впливові в Галичині московофільські 
ідеї; закликав до відокремлення від Росії. Од 1914 р. жив у Відні та Берліні, од 1916 р. - у Швейцарії; активно включився в роботу Союзу визволення України, який невдовзі очолив. На початку 1918 р. повернувся до Києва, де працював у гетьманських урядових структурах, створив (разом з Міхновським) Партію хліборобів-демократів. Од 1919 р. - знову в Швейцарії, на чолі Українського Пресового Бюро. Од кінця 1939 р. знову емігрує (Бухарест, Прага, Німеччина, Париж, США, Канада), од 1947 р. до самої смерті жив у Монреалі, де певний час (1948 - 1953) викладав укр. літературу в ун-ті.