Трайбалізм, трибалізм (від англ. tribe — плем'я) — форма родоплемінної організації спільноти, яка базується на родоплемінних зв'язках. Трибалізм характерий для багатьох країн Африки, які перебувають у стані трансформації від родоплемінної організації до сучасної, капіталістичної. Також трайбалізмом позначаються явища, що є наслідком міжплемінної ворожнечі.
Однак трибалізм не тільки стосується історичних форм існування етносів, а й застосовується до сучасного суспільства, як загроза його «відкритості». Це стосується перш за все того розуміння трибалізму, яке висловив Марк Шаттлворт, засновник компанії Canonical, у нарисі, присвяченому шкоді трибалізму. Згідно із Шаттлвортом, трибалізм — це суспільне явище, у межах якого члени однієї групи вважають, що представники іншої заздалегідь помиляються.
Кадровий трибалізм
Практика кадрового трайбалізму полягає в наданні привілеїв вихідцям з однієї родоплемінної групи при підборі і розстановці кадрів в апараті управління і, отже, на шкоду іншим групам населення. Грунтується на принципі «Все начальники - прямі нащадки родоначальника» і спостерігається, наприклад, в державах, де традиційні основи сімейності і клановості збереглися до наших днів. Внаслідок кадрового трибалізму все так звані «престижні» види діяльності в суспільстві, вже перейшов від родоплемінної організації до державної, виявляються зайнятими вихідцями з племен і кланів, почитавшихся в колишньої родоплемінної структурі «старшими». Представники «старших» пологів найбільш повно виражають гідність даного родоплемінного суспільства.
Наслідком кадрового трайбалізму є недосяжність високої якості державного управління, оскільки родоплемінні традиції, висловлюючись в кадровій політиці, перешкоджають просуванню на посади в державному секторі економіки та державному управлінні людей відповідно до їх компетентністю, діловими і особистими якостями, а перевага віддається просуванню «одноплемінників».
Яскравим прикладом кадрового трайбалізму є сімейно-кланова система і корпоративна згуртованість мафій.
Трибалізм в умовах глобалізації (Новий трибалізм)
В ході такого складного і суперечливого процесу, як глобалізація, зближення, взаємопроникнення і взаємозалежність культур спровокувало безліч проблем, пов'язаних з ідентичністю індивіда. В контексті глобалізації під трайбалізмом розуміється прагнення індивідів об'єднуватися в локальні групи за територіальним, культурному, політичному, релігійному, етичному принципам, надаючи часом неусвідомлене опір загальносвітовим тенденціям індивідуалізму і гомогенізації.
Притаманне всім членам такої групи почуття приналежності до неї перетворює її в живу суспільну реальність нового трайбалізму. Така фрагментація приводить до трансформації суспільства до спільнот, малих груп, «трайбів» (племен), в яких індивіди створюють нові форми втраченої солідарності.
Співіснування численних колективних ідентичностей (трибалізм, фундаменталізм, сіонізм, націоналізм, фашизм, соціалізм, комунізм), що відрізняються за ступенем радикалізму, породжує ситуацію культурного плюралізму, постійно порушується домаганнями на винятковість окремих форм соціальної ідентифікації, тобто війнами.
Австралійський філософ і футуролог Річард Уотсон у своїй книзі «Файли майбутнього: історія наступних 50 років» пише, що новий трайбалізм призведе до утворення міст-держав, виробництва специфічної місцевої продукції та економічного протекціонізму. Глобалізація в поєднанні із загальним відчуттям безпорадності і невпевненості спричинять за собою значне зростання не тільки індивідуальних, але і колективних релігійних настроїв. В результаті ми станемо свідками злету трайбалізму, націоналізму і ксенофобії, і їх крайніми проявами можуть стати якісь різновиди ісламського фундаменталізму.
