Синдром професійного вигорання

Синдром професійного вигорання – це синдром емоційного виснаження, деперсоналізації (втрата індивідуальності, відокремленості від інших) і зниження особистих досягнень, що може виникнути у працівників, робота яких пов’язана з людьми. Це реакція на хронічне емоційне напруження з-за роботи з іншими людьми, особливо якщо вони стурбовані або мають проблеми.

Таким чином, синдром професійного вигорання може вважатися одним з видів стресу на роботі. Хоча це має деякі з тих же згубних наслідків що і інші відповідні реакції на стрес, в чому полягає унікальність вигорання, так це в тому, що стрес виникає із-за соціальної взаємодії між працівником і клієнтом.

Симптоми професійного емоційного вигорання

Фізичні симптоми: втома, фізичне стомлення, виснаження, недостатній сон, безсоння, утруднене дихання, нудота, запаморочення, тремтіння (тремор), артеріальна гіпертонія, хвороби серця, аритмії і т.д.

Емоційні симптоми: брак емоцій, песимізм, цинізм і черствість у роботі й особистому житті, байдужість, втома, відчуття безпорадності і безнадійності, дратівливість, агресивність, тривожність, нездатність зосередитися, втрата ідеалів і надій або професійних перспектив. Людина намагається побути на самоті після роботи, будь-які дрібниці буквально виводять з себе.

Поведінкові симптоми: під час робочого дня з'являється бажання перерватися і відпочити, наростає байдужість до їжі, а також зловживання алкоголем, тютюном, заспокійливими засобами і антидепресантами.

Інтелектуальний стан: зменшення інтересів до нововведень в роботі, збільшення нудьги, туги, апатії, формальне виконання роботи.

Соціальні симптоми: відсутність енергії для соціальної активності, зменшення інтересу до дозвілля, обмеження контактів, зменшення взаємин з іншими людьми, як вдома, так і на роботі, відчуття ізоляції, нестачі підтримки з боку сім'ї, дітей колег і т.д.

Синдром професійного вигорання у лікарів проявляється в зниженні зацікавленості в роботі, більшої витрати часу на постановку діагнозу. Професійно втомлені лікарі можуть ставити неправильний діагноз, призначати неправильні методи лікування, затримуватися довше на роботі, або ж раніше йти додому. У колективі це проявляється відособленістю від колег. З’являються шкідливі звички, що може мати погані наслідки не лише для лікаря, але і всього медичного закладу, так як він має доступ до різних лікарських засобів.

Див. також: 

• Синдром Ленина
• Синдром Плюшкіна
• Синдром Шапокляк
• Синдром Чебурашки
• Синдром Діогена
• Синдром вахтера
• Синдром Белого Кролика 
• Синдром Буратино 
• Синдром белого халата