Синдром бога

Синдром бога, Комплекс бога — непохитне переконання, яке характеризується завищеними відчуттями особистих здібностей, привілеїв або непогрішності. Людина з комплексом бога схильна не визнавати свої помилки або невдачі, навіть за наявності незаперечних доказів. Така людина зазвичай має високий рівень догматичності щодо своїх поглядів — іншими словами, говорить про свої особисті погляди, як про безперечно правильні. Деякі люди з комплексом бога можуть ігнорувати правила і вимоги суспільства, вимагаючи спеціальних привілеїв.


Комплекс Бога не є клінічним терміном або захворюванням і не входить до діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів (DSM).

Першим, хто використовував термін «комплекс бога», був Ернест Джонс (1913—1951). На сторінках «Нариси прикладного психоаналізу» він описує його як віру людини в те, що вона є богом.

Люди з синдромом бога живуть так, наче безсмертні. Ставляться до свого тіла і здоров'я так, як ніби невбивані. Вони нещадні до самих себе. І не помічають, як вони часом нещадні до інших. Зазвичай їм здається, що у них все під контролем. Або що є способи цей контроль повернути, якщо щось пішло не за планом.