Реднеки

Ре́днек (англ. rednecks — «червоношиї») — жаргонна назва білих фермерів, мешканців сільської глибинки США, спочатку переважно півдня, а потім і місцевості при гірській системі Аппалачі. Приблизно відповідає українському «селюк», «трудар», але також може застосовуватися як лайливе слово на зразок «жлоб», «бидло», «рагуля» та як горда самоназва.

Термін вживався стосовно різних груп людей в різні часи. В Америці зазвичай так називають білих жителів сільської місцевості. Загалом походження терміна пов'язано з тим, що при щоденних сільськогосподарських роботах під палючим сонцем людина зі світлою шкірою набуває характерного червоного опіку задньої частини шиї (red neck — червона шия). Подібні терміни є в Україні — «колгоспна засмага», «засмага тракториста».

Словесні ярлики

Словесні ярлики — шаблонні, поверхневі і упереджені визначення без об’єктивної оцінки. Ярлики виникають на основі соціальних міфів і вульгарних звичних уявлень. 

Словесні ярлики є лексичною (рідше фразеологічною) одиницею мови, що виконує пейоративну, зневажливу функцію.

Словесні ярлики застосовують у політичному дискурсі як засіб мовного тиску на опонентів. Під мовним впливом ми розуміємо вплив, який надається на когось, щось. за допомогою мови (мовної дії), функціональний варіант мовної поведінки, основна мета якого - вплинути на співрозмовника (одинокового або колективного), скоригувати його ставлення до тих чи інших явищ, подій, фактів, персон і т.д.

Словесні ярлики є засобом мовного впливу соціально орієнтованого спілкування, що передбачає зміну в соціальній структурі суспільства або стимулювання прямих соціальних дій через вплив на психіку членів даної соціальної групи або суспільства в цілому.

Російськомовні громадяни

Словосполука «російськомовні громадяни» є виразом зі сфери політичної риторики, що перейшов у побутове використання, проте йому бракує не тільки юридичної, а й семантичної визначеності - таке визначення дав Конституційний суд України у своєму рішенні від 14 липня 2021 року.

Конституційний суд також зазначив, що виокремити «російськомовних громадян» України як соціально-демографічну групу неможливо. 

На думку Конституційного суду, слід брати до уваги те, що штучне творення в Україні «російськомовних громадян» є результатом тривалої політики зросійщення не тільки етнічних українців, а й представників різних національних меншин.

Хоча юридично термін «російськомовний громадянин» ніде не закріплений, словосполука така все ж тепер існує.

Мовний омбудсмен важає, що в Україні немає такого поняття «російськомовність» - цей маркер, був запроваджений російською ідеологією.

Директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко на засіданні Конституційного суду розповів, що першим поняття "російськомовне населення" використав міністр закордонних справ СРСР Андрій Козирєв у 1989 році.

Консенсус

КОНСЕНСУС (лат. consensus - згода, одностайність) - поняття практичної філософії, яке на відміну від конфлікту передбачає досягнення балансу інтересів в суспільстві на ґрунті всезагального порозуміння щодо основних цінностей та етичних норм.

Консесус є фундаментальним поняттям комунікативної філософії (Апель, Габермас, Кульман та ін.), в якій на відміну від теорій відповідності, або відображення, постає критерієм істини стверджувальних висловлювань та легітимації (обґрунтування) належнісних висловлювань. 

Розрізняється істинний (раціональний) та хибний консесус. За умов істинного К., концепт якого є подальшим розвитком Кантового принципу універсалізації, критерієм істини та загальнозначущості етичних норм постає порозуміння не емпіричних, а принципово усіх можливих розумних, тобто здатних до аргументації, суб’єктів. В останньому випадку порозуміння досягається на основі “невимушеного примусу найвагомішого аргументу” (ідеальний дискурс) (Габермас). 
Хибний К. базується на нерефлексованій підміні комунікативної раціональності стратегічною раціональністю (цілераціональністю). Він пов’язується з ідеологічною або догматичною системою цінностей. Поняття хибного К. є реконструкцією на ґрунті комунікативної парадигми поняття хибної свідомості Маркса.

Див. також:

• Стратегия Win-Win в переговорах 
• Медіація 
• Метод Сократа 

 

Метеочутливість

Метеозалежність, метеочутливість, кліматочутливість – це чутливість організму до змін погодних умов. Вона може проявлятися погіршенням самопочуття. Метеочутливість - це не хвороба, а реакція організму на зовнішні фактори.

Метеочутливі люди реагують на різноманітні зміни в погоді: різке похолодання чи потепління, перепади атмосферного тиску, магнітні бурі чи навіть спалахи на сонці. Зміни температури повітря та атмосферного тиску, похмура чи сонячна погода – все це позначається на здоров'ї та емоційному стані. Хтось легше та швидше адаптується і навіть не звертає уваги на зміни, а хтось – навпаки.

Метеозалежність може проявлятися головним болем, слабкістю, втратою апетиту, порушеннями серцевого ритму та іншими симптомами. Найчастіше нездужання триває від одного до чотирьох днів.

"Думай як Фінкель" - політична технологія Finkel Think

Finkel Think (Думай як Фінкель) - політичний прийом, розроблений політтехнологом Артуром Финкельштейном.

Відомий політичний консультант Артур Фінкельштейн помер у 2017 році, але встиг попрацювати на Трампа, Джорджа Буша-старшого, Рональда Рейгана та Річарда Ніксона. З його подачі слово "ліберал" перетворилося на щось непристойне.

Фінкельштейн вигадав нову політтехнологію, яку назвали "Finkel Think". Він казав: 

"Не потрібно воювати з "Талібаном", треба воювати з Усамою бін Ладеном". Тобто це питання персоналізації. Коли ви вибрали ідеального ворога, ви кидаєте на нього всі свої сили, щоб люди були налякані вашим опонентом. І ви не розповідаєте про політичну програму власного кандидата, вона зовсім не є важливою".

Абсентеїзм

Абсентеїзм (від лат. absens, absentis — відсутній, англ. absenteeism) — ухилення виборців від участі в голосуванні на виборах, або, у ширшому розумінні, політична поведінка, що характеризується бездіяльністю, тобто ухиленням від будь-якої політичної участі (електоральна) поведінка, партійна діяльність, участь у мітингах та демонстраціях тощо), але головним чином мається на думці ухилення від електоральних функцій.

В широкому значенні абсентеїзм можна розуміти як факт байдужого ставлення населення до політичного життя, обивательське уявлення окремих людей про те, що від них в політиці нічого не залежить. Абсентеїзм присутній в будь-якому суспільстві розвиненому чи не розвиненому, в демократичному чи тоталітарному. Його причини різноманітні: відсутність віри громадян в ефективність політичних інститутів, відсутність політичної культури, боротьба за ситуативне задовільнення інтересів та ін.

Законодавством низки держав передбачені певні санкції за неучасть у виборах.