Фактологія — сукупність фактів, що стосуються певної події, явища, процесу, особи або предмета дослідження, а також система методів їх збирання, перевірки, систематизації та аналізу. Термін походить від латинського factum («зроблене», «дія», «факт») та грецького logos («вчення», «знання»).
Фактологія є важливою складовою наукової діяльності, журналістики, історіографії, правознавства, криміналістики та інших сфер, де необхідне встановлення достовірних відомостей про об'єкти та події. Її основним завданням є забезпечення об'єктивної основи для формування висновків, оцінок і суджень.
У науковому розумінні фактологія охоплює процес виявлення фактів, перевірку їхньої достовірності, встановлення взаємозв'язків між ними та їх включення до системи знань. Факти розглядаються як емпірична база для побудови теорій і концепцій.
У журналістиці фактологія передбачає перевірку інформації за допомогою документів, свідчень очевидців, офіційних джерел, статистичних даних та інших підтверджених матеріалів. Дотримання фактологічної точності вважається одним із базових професійних стандартів журналістської діяльності.
В історичній науці фактологія ґрунтується на вивченні письмових, археологічних, усних та інших історичних джерел. Ретельна перевірка фактів дозволяє реконструювати історичні події та процеси, а також запобігати їх викривленню або фальсифікації.
У сучасних умовах розвитку цифрових технологій та масових комунікацій значення фактології суттєво зросло у зв'язку з поширенням дезінформації, маніпулятивних повідомлень і фальшивих новин. Перевірка фактів (fact-checking) стала окремим напрямом діяльності засобів масової інформації, громадських організацій та наукових установ.
Основними принципами фактології є:
- достовірність;
- об'єктивність;
- верифікованість;
- повнота інформації;
- критичний аналіз джерел;
- відтворюваність результатів перевірки.
Фактологія відіграє важливу роль у формуванні суспільних знань, забезпеченні інформаційної безпеки та підтриманні стандартів наукової й публічної комунікації.
