Гайдамаки (від тур. hajdamak — бродник, кочівник) — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що до кінця XVIII століття знаходилася під владою Речі Посполитої.
Гайдамацький рух — це національно-визвольний і
суспільно-політичний рух проти народного поневолення на Правобережній
Україні наприкінці XVIII — на початку XIX ст., який поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині.
Гайдамацькі загони складалися із селян, козаків, наймитів, міщан-ремісників і навіть збіднілих шляхтичів.
