1. ХаБаД (івр. חב"ד), також відомий як Хабадський хасидизм (івр. חסידות חב"ד), Хабад-Любавич (Chabad-Lubavitch), Любавичівський (Любавицький) хасидизм — релігійний рух в хасидизмі, течії ортодоксального юдаїзму. На сьогоднішній день Хабад є одним із найбільш відомих хасидських рухів у світі. Організаційно Хабад є найбільшою єврейською релігійною організацією у світі. Послідовників руху також називають хабадниками.
2. Хабад, Хабад-Любавич (від «хохма, біна, даат» — мудрість,
розум, знання — назви трьох верхніх сфіріт у КАББАЛІ) –
ультраортодоксальний іудейський релігійний рух тоталітарного типу,
різновид хасидизму, який також називається любавичським хасидизмом.
Різко вирізняється серед інших хасидських рухів своїм особливим стилем. В Хабаді, на відміну від всіх інших юдейських сект, вертикальна тоталітарна структура управління: на чолі секти знаходиться вождь "Любавицький ребе" - і це звання/посада успадковується.
3. Хабад – іудео-нацистська ультраортодоксальна секта, відома також як рух Хабад-Любавич. Секта виникла у XVIII столітті на стику кордонів Росії, України та Білорусії – у містечку Любавичі (тоді територія України, а нині Смоленська область Росії). Поява Хабада, за твердженням ідеологів секти, була відповіддю на гоніння з боку Богдана Хмельницького, які нібито супроводжувалися масовою загибеллю євреїв. Хабад-Любавіч – єдиний рух в юдаїзмі з обов'язковим вождем на чолі – Любавичським Ребе. Протягом 200 років, чи семи поколінь, звання "Любавичський Ребе" передавалося у спадок. З моменту свого виникнення секта будувалася за клановим принципом. Входження в клан надзвичайно обмежене, а члени клана відрізняються агресивним фанатизмом.
Хабад заснував у 1755 році рабі Шнеур-Залман. Слово «ХаБаД» — івр. חב"ד — є акронімом від слів «мудрість» (івр. חכמה, хохма), «розуміння» (івр. בינה, біна) і «знання» (івр. דעת, даат). Протягом більше 100 років рух був головним чином сконцентрований у Любавичах — білоруському селі, яке нині знаходиться в Руднянському районі Смоленської області Росії.
На початку ХХI століття секта Хабад налічувала близько 200 000 прихильників.
Завдяки зусиллям останнього вождя Хабада М. Шнеерсона, хабадний рух був поширений в багато країн (включно з країнами колишнього СРСР), де в результаті були створені та розвинені хабадні секти. У країнах СНД та Східної Європи Хабад є найбільшою серед юдеїв сектою.
Цитата
«Любавицькі ребе є вождями Хабада — ультраортодоксальної юдеонацистської
секти в хасидизмі, яка побудована за клановим принципом». Е. Ходос,
голова юдейської громади ліберального спрямування (Харків): «Еврейский
синдром-3». — К., 2000. — С. 22.
