Афект неадекватності — стійке негативне переживання, викликане нездатністю досягти успіху у будь-якій діяльності. Для афекту неадекватності характерне ігнорування невдач, спроби незграбного самовиправдання чи дискредитація цілей діяльності.
АФЕКТ НЕАДЕКВАТНОСТІ - стійке заперечення, емоційний стан, що виникає у зв'язку з неуспіхом у діяльності, що характеризується або ігноруванням самого факту неуспіху, або небажанням визнати себе його винуватцем.
Афект неадекватності виникає в умовах, коли суб'єкт має потребу зберегти неправильно сформовані у нього завищену самооцінку і завищений рівень домагань. Афект неадекватності - це ніби захисна реакція, що дозволяє вийти з конфлікту ціною порушення адекватного ставлення до дійсності: індивід зберігає підвищений рівень домагань і підвищену самооцінку, уникаючи при цьому усвідомлення своєї неспроможності, причиною неуспіху, відкидаючи сумніви щодо своїх здібностей.
Афект неадекватності часто обмежується однією будь-якою. областю домагань людини, але може мати й більш генералізований характер, захоплюючи особистість людини загалом. Діти у стані афекту неадекватності характеризуються уразливістю, недовірливістю, підозрілістю, агресивною поведінкою та негативізмом. Тривале перебування дитини на стані афекту неадекватності призводить до формування відповідних характеристик характеру. Наявність стійкого афекту неадекватності у дорослої людини може визначити особливості його особистості.
Див Афективні діти
