Когнітивний - це термін із теорії пізнання. Те, що стосується процесів пізнання.
А значить - і нашої свідомості (оскільки остання завжди бере участь в пізнанні).
Когнітивні можливості - це можливості до пізнання.
Але наше "когнітивне" ("пізнавальне") залежить від багатьох факторів - природних здібностей, освіти, пам'яті, виховання, попереднього досвіду, мови...
Тому когнітивне у всіх сильно відрізняється - хтось легко
пізнає світ, шукає нове і сприймає його, комусь пізнання дається тяжкою
працею, а хтось і не прагне пізнання.
І хоча нерівність тут присутня, але когнітивне у собі можна розвивати.
Адже
невід'ємною властивістю людського розуму є спрямованість пізнати в
будь-який час будь-який об'єкт. Наша свідомість завжди про щось міркує, а
значить щось пізнає.
Навіть коли спить.
Ми просто приречені на пізнання. Тому має сенс робити його якомога адекватнішим щодо реальності.
А когнітивний дисонанс (від dissonantia – відсутність злагодженості, єдності, гармонії) – це коли нам некомфортно від нового знання, коли воно не узгоджується з уже відомим нам та вступає у конфлікт із ним.
