Синдром відкладеного життя (або невроз відкладеного життя) — це звичка жити “потім”.
Синдром відкладеного життя – це стан людини в очікування сприятливого часу для щасливого життя.
Людина думає, що колись у її житті настане ідеальний момент, щоб
почати жити так, як вона цього хоче. Варто лише потерпіти та дочекатися
його.
Ознаки синдрому відкладеного життя:
- ви живете думками про безхмарне майбутнє;
- постійно очікуєте слушний момент;
- відкладаєте чи навіть забороняєте собі насолоджуватись приємними моментами, квітами, заходом сонця, книжками, манікюром, кавою тощо;
- відчуваєте себе спостерігачем власного життя.
Як подолати синдром відкладеного життя?
- Почніть діяти. Можна почати з елементарного: пересадити квіти, перебрати речі, почати малювати картину.
- Створіть детальний план.Виконуючи перший пункт, ви час від часу будете зупиняти себе: «Навіщо це все?». Тому має бути продуманий план для різних варіантів розвитку подій. Що б не сталося, наявність плану не зіб’є вас з колії.
- Організовуйтесь. Почніть зі свого побуту, режиму дня і допоможіть у цьому іншим.
- Будьте активними та стійкими.Активність у нинішніх умовах може бути різною, але, перш за все, вона має приносити задоволення. Важливо знайти те, що дійсно подобається робити: вести сторінку в соціальних мережах, готувати, волонтерити тощо.
- Хваліть себе за те, що ви зробили сьогодні.
- Говоріть з тими, хто вас підтримує у цій ситуації.
- Задовольняйте свої потреби. За можливості, регулярно харчуйтеся, пийте достатньо води та висипайтеся. Інші ваші потреби ідуть від відчуттів та бажань.
Людям із синдромом відкладеного життя дуже важко зрозуміти, що життя
відбувається саме зараз. Життя, яке вони завжди планували проживати, вже
йде і потребує активних дій.
