Клептократія – влада крадіїв, корупціонерів.
Клептокра́тія (от др.-греч. κλέπτειν — красти и κράτος — панування, влада; буквально «влада крадіїв») — уряд, контрольований шахраями, які використовують переваги влади для збільшення особистого багатства і політичного впливу, з допомогою розкрадання державних коштів, іноді навіть без спроб імітації чесної служби народу. Для клептократії характерні корупція та лобізм.
Клептокра́тія (от др.-греч. κλέπτειν — красти и κράτος — панування, влада; буквально «влада крадіїв») — уряд, контрольований шахраями, які використовують переваги влади для збільшення особистого багатства і політичного впливу, з допомогою розкрадання державних коштів, іноді навіть без спроб імітації чесної служби народу. Для клептократії характерні корупція та лобізм.
Клептократія — термін, яким називають режим правління, в якому уряд абсолютно корумпований і займається розкраданням в масштабах цілої країни. Простими словами, Клептократія — це влада злодіїв. Система, при якій чиновники використовують ресурси країни для особистого збагачення, в той час, як населення живе у злиднях.
Основні ознаки клептократії:
- Уряд практикує кумівство і дружні або родинні зв’язки для розподілу важливих посад або вигідних контрактів;
- Уряд за допомогою різних корупційних схем і маніпуляцій із законами намагається залишитися при владі, для подальшого збагачення коштом народу;
- Використання народних багатств на реалізацію амбітних і масштабних проектів, які не несуть практичної цінності, але надають можливість розкрадати закладений в них бюджет;
- На урядовому рівні створюються різні програми та державні фонди, які дозволяють виводити фінанси з бюджету країни в кишені родичів або друзів;
- Представники уряду використовують державні ресурси на різні види розкоші, так наче це їх власні гроші. Наприклад: розкішні службові автомобілі, дорогі курорти, перельоти приватними літаками, лікування в закордонних лікарнях, харчування в дорогих ресторанах і т.д. і т.п. Всі ці витрати, тим чи іншим чином вписані як необхідні для утримання уряду;
- Абсолютна неетичність уряду. На публіці, представники влади намагаються здаватися чесними та порядними людьми, хоча суспільство фактично переконане у зворотному, спостерігаючи за способом життя цих людей. Тобто, коли чиновник розповідає як всім погано, і яке важке становище в країні, сам володіє величезними багатствами, походження яких неможливо пояснити;
- Постійно підвищується податкове навантаження на населення і підприємства.
