Девіація

Девіація соціальна — широкий спектр відхилень поведінки особистості
від традиційних у даному суспільстві нормативів поведінки.

Соціа́льна девіа́ція, девіáнтна поведíнка (відхильна поведінка) (лат. deviatio, від лат. devio — відхиляюсь) — поведінка особистості, яка не відповідає загальному стандарту. 

Девіа́ція (від лат. de viа, de viatio — збочення з правильної дороги) — відхилення від сформованих у певному суспільстві (соціальній групі) норм і очікувань.

Девіація (від лат. deviation – відхилення) – це система дій і вчинків людини, соціальних груп, що суперечить соціальним нормам або визнаним у суспільстві шаблонам і стандартам поведінки.

Девіація – або девіантна поведінка – це така соціальна поведінка індивідів, яка характеризується відхиленням від прийнятих у певному суспільстві соціальних норм.

Девіація — це відхилення від прийнятих у суспільстві норм, починаючи від незначних і завершуючи найбільш суттєвими та серйозними, що загрожують життєдіяльності окремих груп, суспільству загалом.

Девіація (відхилення) - це поведінка, що не відповідає певній сукупності норм, прийнятих в даній групі або суспільстві.

Мережевість

Мережевість – риса інформаційного суспільства. 

Завдяки глобалізації та масифікації виникає можливість і усвідомлюється необхідність бути включеним у якомога більшу кількість інформаційних потоків та комунікаційних процесів, аби мати більше можливостей для реалізації своїх особистих, професійних, соціальних планів та задач. «Я», ставши жителем «глобального села», у величезному натовпі шукає спільників, найближчих однодумців. Фактично такий світ можна бачити як відкрите, динамічно структуроване та диференційоване поле, тобто мережу, особливу комунікаційну систему та організаційну форму, що легко перебудовується та розростається.

Мережевий тип організації – досить адаптивний і гнучкий, тобто здатен тримати баланс у світі, що постійно змінюється. Мережевість породжує та підтримує комунікаційні процеси на горизонтальному рівні, де відсутня традиційна соціальна ієрархічність, субординація та контроль, а також виникають нові форми стратифікації та реалізації себе. Мережа стає потужним джерелом влади та наділяє кожного її члена потенціалом усієї мережі. Для локальних медіа це означає необхідність шукати ті мережі та вузли, які будуть посилювати її позиції та ресурси.

Мережевість потенціює глобальність, глобальність розвиває мережевість, а масовізованість є умовою і наслідком обох цих тенденцій.

Мережевість пов’язується ще з однією рисою інформаційного суспільства – диджиталізацію (цифровізацією).

Эффект прожектора

Этот психологический эффект, по сути, облегчает жизнь. Потому что напоминает — люди замечают наши ошибки гораздо реже, чем нам кажется.

"Эффект прожектора" подтвердила команда психологов, которая попросила студентов целый день носить футболку со смешной надписью, а затем оценить, сколько людей свернули на нее надпись. Кроме того, исследователи опросили других студентов, не одевавших футболку. Оказалось, что забавные надписи заметили вдвое меньше окружающих, чем считали испытуемые.

Эффект свидетеля

Этот психологический эффект описали социальные психологи Бибба Латане и Джона Дарли. Они провели опыт работы над студентами. На глазах молодежи было инсценировано избиение их однокурсника. Когда участник эксперимента считал, что он единственный свидетель, то в 85% случаев бросался на помощь. Когда рядом был еще один человек — спасать однокурсника бросались 65% студентов. А вот когда участник эксперимента понимал, что рядом есть еще четыре свидетеля, то помогал в 31% случаев.

Этот эффект показывает, что, когда нужна помощь, лучше обратиться к конкретному человеку, а не к толпе.

Эффект Пигмалиона

Этот эффект носит имя героя произведения Овидия — скульптора Пигмалиона, настолько полюбившего одну из своих работ, что она ожила. Психолог Роберт Розенталь провел интересный эксперимент – в начале учебного года он провел тестирование на уровень IQ среди учащихся младших классов. А потом поделился с учителями списком учеников, которые показали самые высокие результаты. Правда, фамилии он выбрал случайно, не считаясь с настоящим уровнем интеллекта детей. В конце года, при повторном тестировании, именно эти учащиеся показали лучшие результаты.

После дополнительных тестов выяснилось, что учителя подсознательно выделяли этих детей и уделяли им больше внимания. Почему так произошло? Ожидания учителей к "особой" группе были выше и, как результат, создали новую реальность.

Розенталь назвал это самовоплощающимся пророчеством — человек бессознательно помогает осуществиться тому, во что верит, о чем говорит и думает.

Масова свідомість

Масова свідомість — один з видів суспільної свідомості, найреальніша форма її практичного існування та втілення. Це особливий, специфічний вид свідомості суспільства, властивий величезній кількості людей (“масі”, “масам”) 

В “ідеалі” масова свідомість мала б дорівнювати сумі свідомостей окремих індивідів, соціальних груп. Однак об’єктивно це неможливо і не буває, а тому йдеться про масову свідомість як збіг (поєднання або перехрещення) основних, найбільш значущих компонентів певної кількості різноманітних (великих і ма
лих) груп суспільства.

Масова свідомість має специфічні ознаки. Це якості, що від повідають певній масі людей у конкретний час. Іншими слова ми, у масовій свідомості сконцентровані знання, уявлення, цінності, норми, які поділяє певна сукупність індивідів. Вони
формуються у процесі спілкування, спільного сприйняття соціальнополітичної інформації, визначення ставлення до неї.

Референтні групи

Референтні групи — це групи, з якими людина ідентифікує себе, вважаючи їх певним еталоном, взірцем поведінки, критерієм діяльності. З такою групою людина порівнює власні вчинки, дії, статус, свідомість, смаки тощо. За великим рахунком референтна група орієнтує людину на конкретний шлях соціалізації, вибір відповідних життєвих альтернатив. Люди завжди намагаються належати, увійти в референтну групу, позаяк саме за її допомогою вони оптимально самореалізуються, самовдосконалюються.

Неформальні групи — це групи, де відносини, контакти між людьми регулюються взаємними симпатіями, певними нормами, що склалися стихійно, або нормами неофіційних інститутів (дружба).

Під малою групою розуміють нечисленну спільноту людей, які перебувають у найбезпосереднішому психологічному контакті