Домоволодіння (будинковолодіння) - володіння будинком.
Домоволодіння - один або декілька будинків, що є чиєю-небудь власністю.
Домоволодіння (будинковолодіння) — це житловий будинок з прилеглою, що відведена для нього ділянкою (з елементами рухомого і нерухомого майна), якому присвоєно адресу і єдиний інвентарний номер.
Домоволодіння — будинок, який належить громадянам на праві особистої власності, з приналежними до нього надвірними будівлями (чи без таких), що розташовані на земельній ділянці під одним порядковим номером по вулиці, провулку, площі.
Домоволодіння – це термін, який включає наявність у власності ділянки, будинку, споруди. Господарів домоволодінь може бути кілька або один. В нормативних актах зазначено, що будинок – це житловий будинок (його частина), ділянка, а також підсобні, службові, обслуговуючі споруди. Головною ознакою у цьому випадку вважається те, що всі будівлі функціонально взаємопов’язані. Вони розташовуються на одній ділянці. Тому термін «домоволодіння» – це більш широке поняття порівняно з будинком.
Домоволодіння складається з земельної ділянки, житлового будинку та господарських будівель, прибудов та споруд (комора, стайня тощо). Домоволодіння є приватною власністю. Тому власник може здійснювати з ним різні дії, які не суперечать кодексам та законам.
Домоволодінням вважається один або кілька
будинків з приналежними до них будівлями, що є на тій
самій земельній ділянці (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 34).
