Спіраль мовчання - це теорія формування громадської думки, яку описала німецький політолог і соціолог Елізабет Ноель-Нойман в 1960х роках.
Відповідно до цієї концепції, через страх опинитися в ізоляції люди не схильні висловлювати свою думку, якщо відчувають, що знаходяться в меншості. Крім того, одні з них публічно переходять на сторону більшості, не змінюючи при цьому своїх поглядів, а інші просто не вступають в дискусії і ніяк не заявляють про свою точку зору. Запуск і розвиток «спіралі мовчання» призводить до того, що дізнатися, про що насправді думає більшість людей, стає неможливо.
Соціологи зробили висновок, що люди з меншою ймовірністю будуть висловлювати свою думку, якщо знають, що більшість людей в оточенні її не поділяють. Ноель-Нойман пояснює це страхом ізоляції. Найчастіше такий страх проявляється у вузьких колах: сім'я, колеги, одногрупники/однокласники.
Ситуація, коли люди утримуються від висловлювання своєї думки, призводить до спіралеподібного спаду готовності висловитися: люди можуть не знати, що насправді їх думку поділяє більшість, а тим часом інша точка зору стає домінантною і незаперечною.