Синдром самозванця (англ. Impostor (imposter) syndrome) — психологічне явище (синдром), за якого людина не здатна приписати свої досягнення власним якостям, здібностям та зусиллям. Незважаючи на зовнішні докази їх спроможності, люди, схильні до синдрому, продовжують бути впевненими в тому, що вони — ошуканці і не заслуговують на успіх, якого досягли. Успіхи вони, як правило, пояснюють удачею, потраплянням у потрібне місце і час або введенням інших в оману, створивши образ розумнішої та компетентнішої людини, ніж є насправді.
Синдром самозванця (англ. Impostor syndrome) — це психологічний феномен, при якому особа потерпає від масової невпевненості у власних здібностях, досягненнях та успіхах і не здатна інтерналізувати свої особисті успіхи. Незважаючи на очевидні докази своїх здібностей, люди з цим синдромом переконані, що вони підробили свій успіх і не заслужили його. Досягнення, які інші вважають успіхом, люди з цим синдромом пояснюють везінням, збігом обставин або переоцінкою власних здібностей з боку навколишніх. У деяких з цих людей невпевненість у собі настільки виражена, що вони вважають себе самозванцями і живуть у постійному страху, що інші можуть помітити їхню уявну відсутність здібностей і викрити їх як самозванців
