28.01.23

Русини

РУСИНИ — назва українців до кінця 18 ст., а на західноукр. землях — і в 19 — на поч. 20 ст. Дотепер частково збережена в Закарпатській Україні і серед емігрантів-закарпатців у США. Спершу слово "русин" вживалося тільки в однині як похідне від форми множини "русь". Як самоназва слово "русин" виникло в Україні та Білорусі.

У Речі Посполитій у 16—18 ст. поширилася назва "русини" (лат. мовою Rutheni; див. Рутени), вона вживалася щодо українців та білорусів разом (для протиставлення їх "Москві", "москвитинам") або тільки щодо українців (для відрізнення їх від "литвинів" — русинів із Великого князівства Литовського).

Див. також:

15.01.23

Москаль

Моска́ль — екзонім росіян, уживаний серед українців, білорусів та поляків. Також цей термін застосовують до москвичів. Часто вживається як іронічна назва громадян Росії незалежно від їхнього етнічного походження чи місця проживання.

Моска́ль (рос. москаль, укр. москаль, біл. маскаль, пол. moskal, рум. muscal, угор. muscal, лит. maskolis, івр. מוסקל‎) — історична назва, яку використовують для жителів Московії (князівства Московського XII—XV століть). В Україні — неофіційна, побутова назва росіянина. Етнофолізм на означення росіян, уживаний серед українців, білорусів, поляків та галицьких євреїв. 

Моска́ль — росіянин. — Всяке ледащо норовить, як би козака в грязь затоптати. — Не діждуть вони сього, невірнії душі! — каже Шрам.. — Отже, щоб не діждали, батьку, так треба нам з москалем за руки держатись (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 94); Говорять [галичани-емігранти] увесь час по-російськи, але з таким «акцентом», що навіть не москалям «вуха в'януть» (Леся Українка, V, 1956, 362).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 808. 

Синоніми до слова "москаль"

 

01.01.23

Руснаки

Русна́к (стара назва українців) — етнонім, синонім слова русин. Також вживається як самоназва лемків.

РУСНАКИ́, ів, мн. (одн. руснак, а, чол.; русначка, и, жін.), діал. Русини. Ще далі за Ярму тою, в далечіні видно сільце Шляхтову над самою течією. Це вже останнє в Карпатах село, заселене русинами, чи «руснаками», як вони самі себе звуть (Нечуй-Левицький, II, 1956, 396); Якийсь жовнір почав мені відповідати по-польськи, але вухо чуло, що це наш брат, руснак (Гнат Хоткевич, II, 1966, 370); Дівчата-русначки заплітаються там в дрібниці, і в кожної сорочки з поликами (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 912.

Читайте також:

Популярні статті