Чому все частіше в текстах використовують терміни росіянізм та росіїзм

Кандидат філологічних наук Олександр Скопненко відповідає на запитання читачів. 

Ольга з Києва цікавиться: “Що не так зі словом русизм? Чому все частіше в текстах використовують терміни росіянізм, росіїзм?“

Слово русизм запозичене з російської мови, у якій немає послідовного розрізнення значень “російський” і “руський”.

Натомість в українській мові не варто плутати прикметники руський (похідний від іменника Русь) та російський (утворення від Росія).

Тому, щоб уникнути такої неоднозначності, запозичення з російської мови багато мовознавців радять називати росіїзмом або росіянізмом.

Скажімо, лінгвісти Василь Німчук та Орест Ткаченко у своїх розвідках послідовно вживають саме ці слова.

Віктор Мойсієнко пропонує кардинальне розрізнення згаданих одиниць: “Росіїзм – запозичення з російської мови. Русизм – запозичення з давньоруської мови періоду Русі та руської періоду Великого князівства Литовського до інших мов”.

Енциклопедія “Українська мова” (2007) подає росіянізм як синонім до слова русизм. Найбільший академічний “Російсько-український словник” у 4 томах (2013) до російського іменника русизм на першому місці наводить український відповідник росіянізм, на другому – русизм (у супроводі ремарки “рідше”).

2015 р. під час роботи Міжнародної наукової конференції “Походження й розвиток української мови та її говорів” у Житомирі дослідники з різних мовознавчих осередків країни ухвалили рішення віддавати перевагу саме термінам росіїзм і росіянізм.

Слово “наразі” часто вживають неправильно. Пояснюємо, як треба

“Поясніть, будь ласка, чи нормативне вживання слова наразі в такому реченні: Наразі в Олександра пошкоджене плече, в нього порвані зв’язки, тому він лікуватиметься. У Галичині це слово вживають у значенні “поки що” або його кажуть на прощання (наразі бувайте здорові). Але часто журналісти вкладають у це слово якийсь інший зміст. Чи то “на сьогодні”, “тепер” чи то щось інше“.

Слово наразі увійшло в широкий вжиток у 90-х роках ХХ ст., до того часу воно було активним у Галичині.

“Словник української мови” за ред. Б. Грінченка (1907-1909) не подає цього прислівника, “Словник української мови в 11 томах” (1970-1980) фіксує наразі з ремаркою “діалектне” й, на жаль, помилково його тлумачить.

Журналісти поступово закріпили слово в мові ЗМІ, воно стало частиною літературної мови.

Проте через недбалість і неуважність чимало хто вживає його неправильно, надаючи йому значення “нині”, “тепер”, “зараз”. Це слово в живомовному середовищі ніколи такого значення не мало.

Цифровой тоталитаризм

Цифровой тоталитаризм - технологические меры правительства для контроля населения и управления им.

В частности, в Китае была внедрена Система социального кредита (рейтинга), которая начала разрабатываться правительством этой страны с 2010 года. Это система на основе новейших технологий, в частности ИИ, для оценки отдельных граждан или компаний с помощью данных, которые собираются через цифровые приложения, гаджеты и камеры наблюдения, которые установлены в Китае практически повсеместно.