Сіонізм

Сіонізм (англ. Zionism) — це політичний, релігійний і національний рух, що виник у кінці XIX століття, спрямований на створення і підтримку єврейської держави в Палестині, як відповідь на так званий "антисемітизм" і прагнення до національного самовизначення єврейського народу. 

Сіонізм є формою расизму та расової дискримінації.

Сіонізм — це ідеологія, яка проголошує особливі колективні права євреїв на територію Палестини та обґрунтовує існування держави, що надає переваги одній етнорелігійній групі. Критики сіонізму вважають його формою етнічного націоналізму (нацизму), яка призвела до витіснення значної частини арабського населення Палестини та створення системи нерівних прав для євреїв і неєвреїв.

Сіонізм розглядається як форма поселенського колоніалізму, етнічного привілейованого режиму та дискримінації корінного арабського населення Палестини.

Надання державою Ізраїль привілеїв та громадянства євреям на етнічній основі дискримінує неєврейське (зокрема палестинське) населення. 

Противниками сіонізму є прихильники громадянської рівності незалежно від етнічного походження, противники етнічних держав, палестинські націоналісти, частина лівих рухів, а також деякі єврейські групи, які вважають, що держава не повинна будуватися на етнічному чи релігійному принципі. 

Ревізіонізм Голокосту

Ревізіонізм Голокосту — напрямок в історичній науці, прихильники якого науково спростовують і заперечують історію масового знищення євреїв нацистами в роки Другої світової війни. Дослідницька діяльність ревізіоністів Голокосту спрямована на приведення історії Другої світової війни у ​​відповідність до реальних фактів. У світлі нових або недооцінених фактів ревізіоністи піддають критичному вивченню та перегляду офіційну історію т. зв. "голокосту". На основі суто наукових досліджень ревізіонізм голокосту дійшов висновку, що офіційна версія Другої світової війни є лише продовженням військової пропаганди і важливою складовою сіоністської ідеології, що виправдовує створення держави Ізраїль та єврейську політику по всьому світу (особливо на території Палестини).

Мадагаскарський план

План «Мадагаскар» (Madagaskarplan) — план, що розроблявся в Третьому рейху (на продовження Угандійського плану Великобританії) щодо переселення євреїв з Європи на острів Мадагаскар.

Вперше про переселення європейських євреїв на Мадагаскар заговорив у 1885 році Пауль де Лагард. У 1920-ті роки його пропозицію обговорював такий діяч, як Арнольд Ліз. Перемир'я з Францією влітку 1940 року відкрило німцям можливість вимагати у переможеної держави предоставлення Мадагаскару для переселення євреїв на цей острів. 

Читайте по темі: Франко-польский Мадагаскарский план 1935-39 гг. и другие проекты переселения европейских евреев

Культ Голокосту

Обкладинка книги
Нормана Фінкельштейна
"Індустрія Голокосту"

Культ Голокосту - явище всілякого насадження пам'яті про Голокост, пропаганди, меморіалізації Голокосту тощо.

Єврей Ісраель Шамір у статті "Кривавий Великдень» д-ра Тоафа" пише що культ Голокосту – просто черговий спосіб сказати, що євреї завжди невинно страждають, а гої завжди винні. Якщо ви відкриєте довоєнні єврейські або юдофільські тексти, то побачите, що місце, яке тепер відведено під Голокост, і раніше не було порожнім. Його просто заповнювали інші сюжети: погроми в Росії, справа Дрейфуса, інквізиція, вигнання з Іспанії, руйнування Храму та, значною мірою, «криваві наклепи».

У  статті "Чому популярний культ Голокосту" Ісраель Шамір зазначає що "догмат єврейського Голокосту виник через багато років після закінчення 2-ї світової та після виходу в інший світ безпосередніх свідків тих подій – на початку сімдесятих; до цього саме слово «Голокост» стосувалося лише варварських бомбардувань союзниками Дрездена і японської Хіросіми, а масової загибелі євреїв в індустріальних масштабах не чули навіть історики війни". А потім шукає відповідь на питання: «Чому культ Голокосту з його храмами у вигляді музеїв Голокосту, що вискочили як гриби після дощу по всьому світу від Небраски до Фіджі, став таким популярним?»

Саяним

Саяним — международная сеть добровольных помощников разведки Израиля.

Саяни́м (от ивр. סייענים, англ. sayanim, на иврите - «помощники», ассистенты, (ед. sayan, мн. sayanim) в единственном числе - саян) - секретная международная сеть добровольных агентов Израиля, известная также под названием «спящие агенты» (sleeper agent). 

В широком смысле, sayanim - это евреи, к которым можно обратиться с просьбой помочь другому еврею. Саянами могут быть только чистокровные евреи, сохраняющие видимую лояльность к своей стране, однако симпатизирующие государству Израиль и из чувства еврейского патриотизма по отношению к Израилю готовые помогать разведке этого государства. Политологи называют это «двойной лояльностью», а контрразведчики называют саянов лицами “с двойным дном” или с “раздвоенной либеральностью”.

Партія «Лехаїм» («За життя»)

Назва партії “Опозиційна платформа – За життя” на іврит перекладається як “Лехаїм” (לחיי - «ле-хайм» означає «за життя», рос. «за жизнь»). Єврейське ім'я Хаїм теж означає «життя».

"Лехаїм" - це традиційне єврейське побажання, тост, що проголошується при спільному піднятті келихів. Цей термін також означати акт спільного вживання спиртних напоїв. Інколи чарки називають «склянки для лехаїма», а проголошення тостів - «зробити лехаїм».
_______
Після перемоги Революції Гідності й втечі Віктора Януковича разом зі своїм оточенням до Росії, відомі «регіонали», які лишилися в Україні, створили на основі Партії регіонів нове політичне об’єднання – «Опозиційний блок», яке згодом стало Опозиційною платформою - Лехаїм.