Скарбни́ця — 1. Урядова установа, яка володіє державними коштами, державним майном. Державна скарбниця інколи називається казно́ю (з половецької: kazna
«скарбниця»). Також — місце або приміщення для зберігання скарбів,
коштовностей, грошей; переносно — власне скарби, кошти, гроші.У широкому
значенні: місце зосередження яких-небудь цінностей — природних,
культурних, духовних тощо. Особа, відповідальна за ведення скарбниці,
називається скарбник.
2. Місце, приміщення, де зберігаються скарби.
3. Місце зосередження яких-небудь природних цінностей.
4. Сукупність культурних та духовних цінностей, створених людиною.
Державна скарбниця України
— структурна одиниця Національного банку України, покликана
нагромаджувати і зберігати запаси коштовних металів та інших
коштовностей, здійснювати з ними відповідні операції для примноження
золотовалютних резервів Національного банку України.