Жидобільшовизм

Жидобільшови́зм (англ. Jewish Bolshevism, нім. jüdischer Bolschewismus, чеськ. Židobolševismus) — ідеологічне кліше, що виникло у білогвардійської еміграції для особливого підкреслення єврейської складової в російському комуністичному русі і який широко використовувала німецька влада та місцеве населення на окупованій території СРСР для позначення політичного устрою Радянського Союзу. Вони стверджували, що ідеї комунізму є справою рук євреїв з метою підкорити світ своїй владі. Підставою для такого твердження стало те, що значна частина теоретиків марксизму, а також лідерів російського більшовизму були за національністю жидами. Уявлення про жидобільшовизм часто поєднувалися з теорією жидомасонської змови. В міжвоєнній Польщі для цього стереотипу використовували термін "жидокомуна".

Для розуміння часу виникнення терміну важливо врахувати наступні факти:

1. Про слово «жид»: В українській мові (як і в польській чи чеській) слово «жид» довгий час було звичайним, нейтральним літературним етнонімом для позначення євреїв. Воно не мало того виключно негативного, образливого забарвлення, яке з'явилося пізніше під адміністративним впливом жидобільшовиків і російської мовної традиції. Його вживали класики літератури та тогочасні державні діячі.
2. Про склад більшовицької верхівки: У перші роки після Жовтневого перевороту 1917 року серед лідерів більшовиків, членів ЦК та перших радянських урядів була дуже висока, аномально помітна частка осіб єврейського походження (Лев Троцький, Яків Свердлов, Григорій Зінов'єв, Лев Камєнєв, Мойсей Урицький та інші). 

Хуцпа

Хуцпа (від ідиш חוצפּה хуцпэ - зухвалість, сходить до івр. חֻצְפָּה) - властива жидам риса характеру, що приблизно визначається словами «зухвалість», «безчесність» або «нахабство».

Хуцпа — риса жидівського характеру, наглість, безцеремонність, невихованість.

 

Хуцпа  — жидівська якість, що передбачає наявність у людини нахабства чи зухвалості на вчинення різних вчинків поза їхнім моральним контекстом.

Хуцпа - визначається як "особливо цинічна, підла, нахабна брехня", "верх цинізму та нахабства, що паралізує опонента".

Хуцпа – це наднахабство, яке паралізує опонента, оскільки виходить за межу людських уявлень. Приклад хуцпи – це коли хлопець убив своїх батьків і закликає суд помилувати його на тій підставі, що він сирота.

«Хуцпа» визначається як властивість екстраординарної наглості, нахабності, хамства, злості та нетерпимості по відношенню до інших, на кшталт наступного: Ось стоїть він з кривавим кинджалом над трупом, ви вдаєтеся на крики допомоги і запитуєте: «що тут відбувається?». Він відповість: «Ви вбили людину» і дасть вам кинджал, і потім на всіх судах під клятвою буде присягатися, що це ви і є вбивця. Це і є хуцпа, коли людина може сказати явну брехню під клятвою, навіть якщо від цього постраждають безневинні люди.

Хабад

1. ХаБаД (івр. חב"ד‎), також відомий як Хабадський хасидизм (івр. חסידות חב"ד‎), Хабад-Любавич (Chabad-Lubavitch), Любавичівський (Любавицький) хасидизм — релігійний рух в хасидизмі, течії ортодоксального юдаїзму. На сьогоднішній день Хабад є одним із найбільш відомих хасидських рухів у світі. Організаційно Хабад є найбільшою єврейською релігійною організацією у світі. Послідовників руху також називають хабадниками.

2. Хабад, Хабад-Любавич (від «хохма, біна, даат» — мудрість, розум, знання — назви трьох верхніх сфіріт у КАББАЛІ) – ультраортодоксальний іудейський релігійний рух тоталітарного типу, різновид хасидизму, який також називається любавичським хасидизмом. Різко вирізняється серед інших хасидських рухів своїм особливим стилем. В Хабаді, на відміну від всіх інших юдейських сект, вертикальна тоталітарна структура управління: на чолі секти знаходиться вождь "Любавицький ребе" - і це звання/посада успадковується.

3. Хабад – іудео-нацистська ультраортодоксальна секта, відома також як рух Хабад-Любавич. Секта виникла у XVIII столітті на стику кордонів Росії, України та Білорусії – у містечку Любавичі (тоді територія України, а нині Смоленська область Росії). Поява Хабада, за твердженням ідеологів секти, була відповіддю на гоніння з боку Богдана Хмельницького, які нібито супроводжувалися масовою загибеллю євреїв. Хабад-Любавіч – єдиний рух в юдаїзмі з обов'язковим вождем на чолі – Любавичським Ребе. Протягом 200 років, чи семи поколінь, звання "Любавичський Ребе" передавалося у спадок. З моменту свого виникнення секта будувалася за клановим принципом. Входження в клан надзвичайно обмежене, а члени клана відрізняються агресивним фанатизмом.