Манса́рда (від фр. mansarde) и, ж. Житлове приміщення на горищі з похилою стелею або стіною.
Манса́рда — поверх у горішньому просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилого або ламаного даху. Назву отримала на честь архітектора Франсуа Мансара (фр. François Mansart), який у 1630 році вперше використав підпокрівельний горищний простір для житлових та господарських цілей.
Манса́рда, мансардний поверх — експлуатований горищний простір (як житлове, так і нежитлове приміщення), що утворюється на останньому поверсі будинку (або його частини) з похилим дахом.
