29.05.23

Метапедія

Метапедія — це багатомовна електронна енциклопедія про культуру, мистецтво, науку, філософію та політику. Назва «Метапедія» походить від двох класичних грецьких термінів: metá, що означає щось наступне, перевершує або вище за щось; і enkyklopaideía, що означає загальні знання, енциклопедія. Метапедія зосереджується на термінах і темах, які зазвичай не розглядаються в офіційних енциклопедіях. Метапедія має на меті здійснювати метаполітичний вплив на основні дискусії про культуру та історію. Проект все ще перебуває на початковій стадії, але база даних зростає щодня.

Адреса в інтернеті: https://www.metapedia.org/

Кенселити

Кенселити - (від англ. cancel ‘відміняти’) 1) спускати унікуди, намарне, надаремно, нехтувати; ігнорувати; 2) брати участь у колективному цькуванні когось в рамках кенсел-культури

Культура скасування, скасувальництво, (“кенселінг”) (від англ. cancel culture — «культура скасування»; або англ. call-out culture — «культура викриття») — сучасна форма остракізму, коли під тиском суспільного резонансу особа опиняється поза соціальними або професійними колами за неприйнятну з погляду певної групи суспільства поведінку. Культура скасування є формою бойкоту публічної особи не лише за «образливі слова та дії» (з суб'єктивного погляду окремих груп спільноти), а ще і деколи за кримінальні злочини. Бойкотуванню також піддаються бренди, фірми чи корпорації. Об'єкт остракізму вважається «скасованим», відтак втрачає репутацію й зазнає матеріальних збитків.

20.05.23

Культ Голокосту

Обкладинка книги
Нормана Фінкельштейна
"Індустрія Голокосту"
Культ Голокосту - явище всілякого насадження пам'яті про Голокост, пропаганди, меморіалізації Голокосту тощо.

Єврей Ісраель Шамір у статті "Кривавий Великдень» д-ра Тоафа" пише що культ Голокосту – просто черговий спосіб сказати, що євреї завжди невинно страждають, а гої завжди винні. Якщо ви відкриєте довоєнні єврейські або юдофільські тексти, то побачите, що місце, яке тепер відведено під Голокост, і раніше не було порожнім. Його просто заповнювали інші сюжети: погроми в Росії, справа Дрейфуса, інквізиція, вигнання з Іспанії, руйнування Храму та, значною мірою, «криваві наклепи».

У  статті "Чому популярний культ Голокосту" Ісраель Шамір зазначає що "догмат єврейського Голокосту виник через багато років після закінчення 2-ї світової та після виходу в інший світ безпосередніх свідків тих подій – на початку сімдесятих; до цього саме слово «Голокост» стосувалося лише варварських бомбардувань союзниками Дрездена і японської Хіросіми, а масової загибелі євреїв в індустріальних масштабах не чули навіть історики війни". А потім шукає відповідь на питання: «Чому культ Голокосту з його храмами у вигляді музеїв Голокосту, що вискочили як гриби після дощу по всьому світу від Небраски до Фіджі, став таким популярним?»

13.05.23

Фаутні дерева

Фаутні дерева - (англ. faut - дефект) дерева з пошкодженнями та вадами стовбурів різного походження (двовершинні, з гниллю, зламані, криві і т.д.), що мають істотно знижену комерційну цінність.

ФАУТНЕ ДЕРЕВО - дерево з наявністю вад стовбура (фаутів): дупел, ошмигів, сухобокості, тріщин, відлубів, напливів деревини, механічних пошкоджень, пошкоджень гнилями та іншими грибними хворобами (бульбашкова іржа) і т.п.

При перерахунку на лісосіках головного користування в залежності від ступеня пошкоджень деревини фаутні дерева відносять до напівділових або навіть дров'яних дерев. У парках і скверах з метою збереження та продовження життєвого циклу цінних фаутних дерев проводять лікування ран, морозних тріщин, сухобокості, пломбування дупел та різноманітні заходи щодо профілактики пошкодження стволів.

29.04.23

Правопис слів із частинами пів, напів-, полу- згідно з новою редакцією правопису

Згідно з новою редакцією правопису тепер пишемо окремо тільки у значенні половина: пів години (а не «півгодини»), пів Києва (а не «пів-Києва»), пів яблука (а не «пів’яблука»), пів аркуша, пів відра, пів літра, пів міста, пів огірка, пів острова, пів яблука, пів ящика, пів ями; пів Європи, пів України.

Змінене написання компонента пів: запроваджене його написання іноді окремо, іноді разом – залежно від його значення; раніше він писався іноді разом, іноді через дефіс.

Зокрема, невідмінюваний числівник пів зі значенням ‘половина’ з наступним іменником – загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів аркуша, пів відра, пів години, пів літра, пів міста, пів огірка, пів острова, пів яблука, пів ящика, пів ями; пів Європи, пів Києва, пів України. Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: піваркуш, південь, півзахист, півколо, півкуля, півлітра (розм. ‘пляшка з горілкою або іншою випивкою ємністю 0,5 літра’), півмісяць, півоберт, півовал, півострів.

Не плутаймо!

04.04.23

Збочування і збоченство

ЗБО́ЧУВАТИ, -ую, -уєш, недок., ЗБО́ЧИТИ, -чу, -чиш, док.

1. Сходити, збігати або з’їжджати вбік з дороги, звертати з певного напрямку куди-небудь, до чогось.
2. Звертати розмову, думку на якусь тему, особу, предмет.
3. перен. Відхилятися від правильного або певного напрямку в поведінці, діяльності, поглядах.

збоченство починається десь збоку від норми.
воно проростає зсередини і ззовні, зусібіч, переплавлюючи тебе й мене на те щось нове, що завжди було давно забутим старим. чи забутим?

збочуванням називали й називають те, що нелегко піддається розумінню чи “виправленню”. хоча виправляти не потрібно, а розуміти насправді не настільки й важливо – це знання на дотик, знання навпомацки. ми створюємо, змінюємо і поширюємо це знання, коли торкаємося – тілами, словами, життями. торкаємося без єдиної мети чи напряму – (без надії) сподіваючись на інший світ.

28.01.23

Русини

РУСИНИ — назва українців до кінця 18 ст., а на західноукр. землях — і в 19 — на поч. 20 ст. Дотепер частково збережена в Закарпатській Україні і серед емігрантів-закарпатців у США. Спершу слово "русин" вживалося тільки в однині як похідне від форми множини "русь". Як самоназва слово "русин" виникло в Україні та Білорусі.

У Речі Посполитій у 16—18 ст. поширилася назва "русини" (лат. мовою Rutheni; див. Рутени), вона вживалася щодо українців та білорусів разом (для протиставлення їх "Москві", "москвитинам") або тільки щодо українців (для відрізнення їх від "литвинів" — русинів із Великого князівства Литовського).

Див. також:

Популярні статті