Рейдж-бейтінг (від англ. rage baiting — «приманка на лють», «провокування гніву») — політтехнологічний та комунікаційний прийом, що полягає у свідомому створенні або поширенні інформаційного контенту, покликаного викликати у цільової аудиторії сильне обурення, гнів чи моральне збудження з метою максимізації охоплення, залученості та впливу на громадську думку. На відміну від звичайної провокації, рейдж-бейтінг використовує алгоритмічні особливості соціальних мереж, які однаково винагороджують як позитивні, так і негативні реакції користувачів.
Рейджбейтинг (англ. rage-baiting), або рейдж-фармінг (rage-farming), — це навмисне поширення завідомо провокаційного контенту, щоб викликати у аудиторії сильну негативну реакцію — від незгоди до обурення чи люті — й спонукати людей активно взаємодіяти з публікацією. Це збільшує охоплення, трафік і, зрештою, приносить автору рекламний чи інший зиск.
Такий провокаційний контент називають рейджбейтом (rage bait, від rage — «лють» і bait — «приманка»). Він може мати вигляд як свідомо непопулярних або скандальних заяв («гарячих» чи епатажних думок), так і відверто неправдивої інформації — фейків.
Поняття «рейджбейтинг» походить від клікбейту, але якщо клікбейт апелює до цікавості або неуважності користувачів, то рейджбейтинг навмисно грає на негативних емоціях. Його мета — не просто змусити людину натиснути на заголовок, а викликати обурення, гнів чи ненависть, щоб вона залишала коментарі, сперечалася, поширювала допис або іншим чином підвищувала його популярність.
Поширення цього явища пов'язане з так званою економікою уваги: люди зазвичай активніше реагують на контент, який викликає негативні емоції. Саме тому блогери, пропагандисти, політичні агітатори, рекламодавці та інші зацікавлені особи дедалі частіше використовують рейджбейтинг для збільшення охоплення своїх матеріалів.
Ефект посилюється алгоритмами сучасних соціальних мереж, які надають перевагу контенту з високою залученістю користувачів незалежно від того, чи ця взаємодія є позитивною, чи негативною.
