«Ліві психопати» — це люди, що дотримуються крайніх або радикальних лівих ідеологій (соціалізм, неомарксизм, woke-ідеологія, культурний конструктивізм тощо), і при цьому демонструють риси, які зазвичай асоціюються з психопатичним типом особистості:
-
Відсутність емпатії до людей з "неправильними" (на їхню думку) поглядами або до жертв їхньої "соціальної інженерії".
-
Маніпулятивність, зокрема в медіа, освіті, активізмі — через викривлення фактів, емоційний шантаж, політкоректність як зброю.
-
Ідеологічна жорстокість і фанатизм: готовність "скасувати", принизити, зруйнувати життя опоненту в ім’я абстрактної "справедливості".
-
Імпульсивність: участь у бунтах, протестах, нищенні символів "старого порядку", агресивне просування «прогресивних цінностей».
-
Соціопатичне сприйняття моралі: добро і зло визначаються не загальнолюдськими цінностями, а відповідністю політичній лінії («правильна людина не може бути винною, а ворог — не може бути невинним»).
Холодна раціоналізація насильства — особливо на рівні теоретиків: мовляв, задля соціального прогресу можна зруйнувати традиції, релігію, сім’ю, націю, ідентичність, навіть людину як таку.
🧠 Важливо:
-
Це ярлик, який не слід змішувати з клінічним діагнозом — психопатія як медичний термін має чіткі діагностичні критерії.
Його використання часто має викривальну або контрпропагандистську функцію — як спроба показати, що під прикриттям гуманістичних гасел ховається антигуманна, репресивна та руйнівна поведінка.
⚠️ Характерні приклади (з публіцистики):
-
Радикальні активісти, які виправдовують насильство проти "консервативних фашистів".
-
Академіки, науковці які нав’язують дітям гендерну ідеологію, ігноруючи наслідки.
-
Лобісти, які закликають "деколонізувати" науку, історію, мистецтво через знищення класичного спадку.
-
Публічні фігури, які закликають до мовного, соціального чи економічного "перевиховання" мас — через репресивну політику.
Ось дуже коротка, стисла історія еволюції «лівого психопата», від якобінців до сучасних woke-радикалів:
1. Якобінці (1790-ті, Франція)
Початок революційного терору в ім’я "Свободи, Рівності, Братерства".
Робесп’єр та інші фанатики створюють перший приклад «соціальної справедливості через гільйотину».
Емпатія – тільки до "правильних", ідеологічна чистка як норма.
2. Більшовики (1917+)
Ленін і Троцький — теоретики класової боротьби і політичного геноциду: "Хто не з нами — той під ніж".
Сталін — індустріальний психопат, який підняв масовий терор на рівень держполітики.
Показова риса: повна відсутність жалю, холодна логіка знищення "класових ворогів".
3. Мао Цзедун (Китай, 1949+)
Наймасовіший соціальний експеримент в історії: десятки мільйонів жертв через "великий стрибок", "культурну революцію", полювання на "буржуазні елементи".
Революційна молодь (хунвейбіни) як штурмовики психопатії.
4. «Чорні пантери» (США, 1960-70-ті)
Маргінальна ліва радикалізація чорного руху. Марксизм + расовий реваншизм = збройна риторика, погрози, конфлікти з поліцією.
Початок романтизації революційного насильства у США.
5. «Occupy Wall Street» (2011)
Постмодерний сплеск лівої ненависті до «1% багатих».
Насильство, наркотики, крадіжки.
Людям уже не потрібні партії чи лідери — лише істерика, хейт, жертвенність і демонізація "капіталізму".
Без ідеології, але з усіма атрибутами морального терору.
Сьогодні: woke, cancel culture, гендерний фанатизм
«Нові ліві психопати» — вже не в шкірянках і не з гвинтівками, а в TikTok, університетах і НКО.
Працюють через психологічний тиск, мовну цензуру, цифрове цькування, пропаганду в освіті.
Те саме ядро: нуль емпатії до інакодумців, нарцисизм, агресія під прикриттям "справедливості".
