Закон Долло, якщо висловитися простою мовою, стверджує, що еволюція рухається в одному напрямку. Іншими словами, риси, втрачені організмом у процесі еволюції (наприклад, кінцівки), не з’являються знову, і організми не можуть повернутися до своєї попередньої форми життя.
Цю гіпотезу 1893 року висунув Луї Долло — французький палеонтолог, який вивчав, здавалося б, незворотний процес еволюції. Однак Річард Докінз поставився до неї досить скептично й бачить це інакше: закон Долло — це «насправді лише твердження про статистичну неймовірність подальшого вторинного повторення однієї й тієї самої траєкторії еволюції (або іншого процесу) в будь-якому напрямку». Не дивно, що вчені виявили слабкі сторони цієї теорії.
Один із біологів Мічиганського університету досліджував пилових кліщів — крихітних павукоподібних, що живуть у кожній квартирі. Результат дослідження прямо суперечив закону Долло: пилові кліщі перетворилися на паразитичні організми (здатні виживати лише прикріпившись до хазяїна), а потім знову еволюціонували, ставши вільноживучими організмами.
Якщо коротко, вони були вільними організмами, потім паразитами і знову вільними організмами, продемонструвавши можливість «зворотної еволюції». Але існують й інші винятки: крила паличників і видозміна м’язової системи у деяких приматів.
Читайте також російською: Закон необратимости эволюции Долло