Ревізіонізм Голокосту — напрямок в історичній науці, прихильники якого науково спростовують і заперечують історію масового знищення євреїв нацистами в роки Другої світової війни. Дослідницька діяльність ревізіоністів Голокосту спрямована на приведення історії Другої світової війни у відповідність до реальних фактів. У світлі нових або недооцінених фактів ревізіоністи піддають критичному вивченню та перегляду офіційну історію т. зв. "голокосту". На основі суворо наукових досліджень ревізіонізм голокосту дійшов висновку, що офіційна версія Другої світової війни є лише продовженням військової пропаганди і важливою складовою сіоністської ідеології, що виправдовує створення держави Ізраїль та єврейську політику по всьому світу (особливо, на території Палестини).
У широкому значенні слова, ревізіонізм це метод, евристичний принцип, який використовується тими, хто переглядає власні погляди та думки. Ревізіонізм Голокосту — це не «праворадикальний» рух, оскільки він не є ідеологією, а являє собою лише історичну школу з неполітичними і науковими методами дослідження. Професор Робер Форіссон назвав ревізіонізм методом, оскільки ревізіоністи перевіряють ще раз офіційні версії «голокосту» за допомогою тих же засобів, які вважаються загальновизнаними в застосуванні до інших періодів історії. Ревізіонізм не виправдовує ("обіляє") нацистський режим, як і не очорнює. Давати моральні оцінки взагалі не входить до його завдань, ревізіонізм закликає відокремити історію від пропаганди. Суть ревізії Голокосту полягає у з'ясуванні та уточненні історичних фактів. Ревізія, перегляд усталених історичних знань – нормальне явище історичної науки; ревізія необхідна, коли новознайдені документи чи встановлені факти дозволяють чи змушують вчених переглянути старе знання.
Читайте також: Культ Голокосту